Допоможіть врятувати життя дитині

Новина про четверту стадію раку в однорічного сина Артемка для молодих батьків - 24-річної Олени та 25-річного Олександра Чернявських з Монастирище прозвучала, як грім серед ясного неба. Ні батьки, ні рідні хлопчика не хотіли вірити в те, що у їх маленького сонечка таке страшне захворювання, причому, прогресуюче з шаленою швидкістю.
Артемко, як плід великого І міцного кохання батьків, був жаданою дитиною в родині Чернявських. Хлопчик народився абсолютно здоровим, з вагою 4 кг 850 г. Розвивався, як належить діткам його віку. Вже в рік міцно та впевнено стояв на ніжках, почав ходити. Однак, коли хлопчику минув рік та два місяці, батьки почали помічати, що їх дитина накульгує. Звернулися до місцевої лікарні, однак медики патології не виявили. Дитина продовжувала накульгувати, але щораз помітніше. Хлопчика направили на обстеження до Черкаської обласної лікарні. Там в Артемка виявили перелом шийки стегна лівої ніжки. Наклали гіпс. Впродовж трьох тижнів хлопчик лікувався в дитячому ортопедичному відділенні Черкаської міської лікарні. Ще тиждень провів у гіпсі вдома. Саме вдома батьки почали помічати, що син болісно реагує на будь-які їх дотики до руки. Плакав. Це аж ніяк не було пов'язано з переломом в ніжці. А вже за кілька днів на голівці у хлопчика почали з'являтися помітні пухлини, які набували з кожним днем дедалі більшого розміру. Батьки забили на сполох. Знову звернулися до черкаських медиків. Після обстеження в Черкаському онкологічному диспансері, Артемкові нарешті встановили діагноз - нейробластома зачеревної порожнини з метастазами в плевру, легені, тканини головного мозку, кістки скелету... 4-ї стадії. Тільки в черевній порожнині хлопчика виявили пухлину, діаметром 6 см.
15 листопада 2010 року Артемка шпиталізували до обласного центру дитячої онкології та гематології м. Черкаси. Хоч і запізно, але лікарі взялися за лікування Артемка. Однак відразу повідомили батькам, що дають лише 1 % із 100, що їх дитина виборсається із страшної недуги. І батьки погодилися. Власне, вони ладні були на колінах просити лікарів про допомогу. Іншого шансу в них не було. Бо їх Артемко повинен був жити далі і радувати їх батьківські серця.
До кінця 2010'року Артемко пройшов дві хіміотерапії. Причому, досить успішно. Не зважаючи на невимовно страшні болі, які довелося витерпіти дитині, хлопчик тримався мужньо. Зносив всі випробування. Вже після першої хіміотерапії спостерігалося помітне покращення в стані здоров'я дитини. В малюка з'явився апетит, зменшилася в розмірі пухлинна маса в черевній порожнині, хлопчик почав посміхатися, розмовляти. В лікарняній палаті Артемко по-особливому сумував за рідними, тому, коли приїздив тато, малюк не відпускав його від себе ні на хвилинку. На новорічні та різдвяні свята Артемка з мамою відпустили додому. А вже незабаром розпочнуться наступні етапи лікування, аби повністю здолати страшну недугу. Проте для лікування в родини бракує коштів. Бо тільки для проходження однієї хіміотерапії потрібно, як мінімум, 10 тисяч гривень. А щодня на медикаменти витрачається не менше, ніж 200 гривень. Словом, подружжя Олександра та Олени Чернявських звертаються до всіх небайдужих людей з проханням про допомогу. Від подальшого лікування залежить доля їх дитини. Першу критичну межу Артем вже подолав, однак без лікування шанси на життя втрачатимуться. Попереду в Артема ще 4-тири блоки хіміотерапії і пересадка костного мозку. Пересадка костного мозку коштує 120 тис. $ в Росії.

Прикрепленный файлРазмер
33.jpg961.23 кб
a_5f13dbe6.jpg17.71 кб
y_49e371ff.jpg158.67 кб
y_112dbdd5.jpg196.19 кб
y_90335e2b.jpg171.47 кб
y_7285895a.jpg149.05 кб
y_f6fe094a.jpg117.13 кб
y_82804897.jpg133.94 кб